Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича.
Власне нар. Собственно, именно.
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́.
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю.
Ке (для ед. ч.), кете (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Кете лиш кресало та тютюну.
Кодола, -ли, ж. Канатъ. А ну, хлопці, до кодоли порон тягти. кодоли, привязанныя къ крыльямъ невода, имѣютъ названія по имени завѣдывающихъ каждой: отамана и его помощника крилаша — отаманська кодо́ла и крилашська кодо́ла.
Нава́блювати, -блюю, -єш, сов. в. нава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь (многихъ).
Падковитий, -а, -е. Усердный, ревностный. Падковитий до худоби, до хазяйства.
Признатися Cм. признаватися.