Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Мет. 302. Собак дражнили на дворах. Котл. Ен. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо. Шевч. 288.
Жа́бський, -а, -е. = жаб'ячий. Желех.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается. Вас. 181.
Невгодний, -а, -е. Неугодный. Сердита хазяйка — тікаю, невгодна — кидаю. Ном. № 79.
Паскуд, -ди, ж. = паскуда. Вх. Лем. 447.
Повідпускати, -ка́ю, -єш, гл. Отпустить (многихъ). Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися?
Проглуб, -бу, м. Глубина. Вх. Зн. 56.
Угнавіти, -вію, -єш, гл. = угнати. Вх. Зн. 73.