Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Допи́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дописа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Дописываться, дописаться. Приходе він у пекло і давай хрести писати та до того дописавсь, шо усіх чортів ув один куток збив. Мнж. 129.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.
Мизи́нник, -ка, м. = мизинецъ 2. Харьк. г.
Наслинити Cм. наслинювати.
Обдаровувати, -вую, -єш, сов. в. обдарувати, -ру́ю, -єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував. МВ. (О. 1862. І. 48).
Позавистувати, -тую, -єш, гл.на що = позавидувати. Позавистував на пшениченьку. Гол. II. 86.  
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.