Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл.
1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору.
2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру.
Відпрядки, -дків, м. мн. Остатки, отбросы при пряденіи. Ум. відпрядочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко..., хоть відпрядочки на шаріночку.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Отруювати, -ру́юю, -єш, сов. в. отруї́ти, -рую, -їш, гл. Отравлять, отравить. Нащо медом напоїла, козаченька отруїла.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила.
П'ятдесят, -тьо́х числ. Пятьдесятъ.
Скисати, -са́ю, -єш, сов. в. скиснути, -ну, -неш, гл. Скисать, скиснуть. Нехай він скисне на путрю.
Сподіваний, -а, -е. Ожидаемый. Не вернуться сподівані.
Учувати, -ваю, -єш, сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Вовк не вчув, що він сказав. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала?
Щедрівник, -ка, м. Поющій щедрівку.