Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біхреса, -си (м.?) Родъ бѣса, живущаго въ лѣсу и похожаго на мужика въ красной шапкѣ. Вх. Лем. 392.
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Занехлю́ювати, -хлю́юю, -єш, сов. в. занехлю́їти, -лю́ю, -єш, гл. Загрязнять, загрязнить, привести въ неряшливый, нечистый видъ. К. Кр. 24. Добра хазяйка, — так занехлюїла хату, що сміття по коліна!
Заступи́льно, -на, с. = заступень. Канев. у.
Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Присмиком нар. Порывисто. Віє вітер присмиком. Волч. у.
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться. Желех.
Сябер, -бра, сябро, -ра, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Вас. 189. КС. 1890. VI. 478. Брат братові сябер. Ном. № 9399.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Чужоземський, -а, -е. Я послав їй.... чужоземських квіток. Левиц. І. 489.