Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуркота, -ти, ж. = воркота. Ой на кота вуркота. КС. 1893. VII. 82.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована. Н. п.
Зві́тки, зві́ткіль, звіткіля́, нар. = звідки.
Зматчі́лий, а, е. Объ ульѣ: лишившійся матки.
Осердак, -ка, м. Тулупчикъ безъ рукавовъ. Вх. Лем. 444.
Папірник, -ка, м. Бумажный фабриканта, торговецъ бумагой.
Темлювати, -люю, -єш, гл. Бросать, швырять. Біда тобов темлює. Фр. Пр. 41.
Толок, -ка, м. 1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ном. № 6862. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. Кобел. у. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Драг. 183. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Драг. 79. Йому не спади на толок. Харьк. г. 2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока. Лебед. у. Міусск. окр.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.