Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балакати, -каю, -єш, гл. 1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. Греб. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Ен. І. 18. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ. Зміев. у.
Відвертання, -ня, с. 1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе. 3) Вычитаніе.
Зобіжати, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Мир. Пов. 123. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Опат. 48. Хиба мене зобідила людина? К. Іов. 45. Як же ти міг так зобідить чоловіка? Грин. II. 72.
Кишечка, -ки, ж. Ум. отъ кишка.  
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його. Борз.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Попитання, -ня, с. Спросъ. Я без попитання не брав. Н. Вол. у.
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. ІІІ. 514.
Чотиріста числ. Четыреста. Янчар чотиріста. Макс.