Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Керсет, -та, м. = керсетка. Та продала дівчина керсет, та купила чумакові кисет.
Листопа́д, -ду, м. 1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ. На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. 2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. То-же въ новой литературѣ: , Такъ-же въ календаряхъ: Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ.
Потирка, -ки, ж. = потерча?
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа.
2) — дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ.
3) — дне зілля. Раст. = пісочник.
Сторичний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід.
Ужисько, -ка, с. Веревка для увязыванія сѣна на козу.