Відм'Ялити, -лю, -лиш, гл. Отколотить, отдубасить. Хтось добре відм'ялив.
Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Пан глянув на дідів город. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла.
Зави́ти I, -ся. Cм. і. завивати, -ся.
Задратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Розбишацтво, -ва, с. Разбойничество.
Скупердяка, -ки, ж. = скупердяга. Ой ми чуємо червоні в Василя старого; не лишимо скупердяці, а ні золотого.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. учинити во́лю. Cм. воля.
2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо.
3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.