Відправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відправити, -влю, -виш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Тяжко, тяжко мені тебе з дому одправляти. Одправила-сь чесних хлопцей, та чекай донині: тепер підеш за такого, котрий пасе свині. 2) Разсчитывать, удалять (служащихъ). 3) Отправлять, отправить, отбывать, отбыть. Ой він пішов до ляшеньків служби відправляти. 4) Совершать, совершить богослужебный обрядъ. Одправив отець Яків утреню. Заховав дід бабу і похорон одправив. Похорон одправляти.
Гайкати, -каю, -єш, гл. Кричать гай!
Красітка, -ки, ж. = красотка.
Набенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Панироваться.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов.
Розважувати, -жую, -єш, гл.
1) Развѣшивать, развѣсить.
2) = розважати, розважити 2.
Чамняний, -а, -е. Проворный, ловкій, статный. Чамняний хлопчище.
Човничок, -чка, м. Ум. отъ човен.
Шевлія, -лії, ж. = шавлія. Ум. шевлієнька, шевлієчка. Шевлієньку сажу.
