Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурли-Голова, -ви, м. Безпокойный человѣкъ, забіяка. Як прийде оця бісова бурли-голова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екат. г.
Ганджа, -жі, ж. = ґанджа.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату. 2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Ном. № 8845. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать. Мил. 222. 3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная. Чуб. V. 911. 4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають. Грин. III. 159.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Священник, -ка, м. = піп. Єв. Мр. 1. 44.
Смагнути, -гну, -неш, гл. 1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться. Шух. І. 147. 2) Загорать. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34. 3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи. Черк. у.
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері. Камен. у.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.