Кровопій, -пія, м. = кровопивець. Сказано, — кровопій людський.
Переполювати, -люю, -єш, сов. в. переполо́ти, -лю́, -леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Припрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. припроситися, -шуся, -сишся, гл. Испрашивать, испросить разрѣшеніе войти. Прийшов до свого села і припросився на ніч. Cм. упроситися.
Старопілля, -ля, с. Долго обрабатываемое, истощенное поле. Як земля виробляна з під лісу, то на її краще родить, як на старополлі.
Сьорбнути, сьорбонути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть. Сьорбне, чоловік чарку — як ісказиться.
Тарятися, -ряюся, -єшся, гл. Валяться въ грязи и пр.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
Шериквас, -са и -су, м. = шерітвас.