Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вірш, -шу, м. Стихъ. вірші. Стихи стихотвореніе. Латинський віршник.....як пак його?.. Ну той, за якого мене в Брацтві випарили різками, як отець ректор піймав у мене за халявою його мудрі вірші. Шевч. 299.
Комедіянський, -а, -е. Смѣшной, комедіантскій. В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке. Левиц. І. 491.
Копил, -ла́, м. 1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. Ном. №301. 2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Kolb. I. 67. Шух. I. 180. Копили поробив на сани. 3) Незаконнорожденное дитя. Вх. Зн. 28. Ум. копиле́ць. Ном. № 14299.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Обліпити Cм. обліплювати.
Обрікуватися, -куюся, -єшся, гл. = обрікатися. Обрікувалась почепити рушник на хрест. Ковел. у.
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся. Чуб. III. 227.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Унатуритися, -рюся, -ришся, гл. Развиться физически. Худе собі дівча, ще не внатурилось. Харьк.