Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов. К. (О. 1861. II. 228).
Поміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить.
Поприсилати, -ла́ю, -єш, гл. Прислать (во множествѣ). Попросіть книжочок, що з оцім листом поприсилані. О. 1862. VI. 59.
Промайнути, -ну, -неш, гл. Промелькнуть. Щось наче промайнуло повз вікна.
Простаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть старшиною. Простаршинував два курси, — буде з мене, нехай ще хто инший одбуває.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.