Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Капаний, -а, -е. Вышитый, испещренный вышивками въ видѣ розеты. Гол. Од. 74. Як ідете, хлопці, в танець, — повмивайте пальці, та щоби сте не зваляли капані рукавці. Гол. ІІ. 397.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Грин. III. 166. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. (Ном. № 6891) или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Поспіл II, -полу, м. Въ выраженіи: у посполі. Совмѣстно. Вона найняла собі хатину в посполі. Св. Л. 245.
Постугоніти, -ню, -ниш, гл. Погудѣть, погрохотать глухо нѣкоторое время.
Посцикайло, -ла, с. Испусканіе урины. З кавунів наїдку нема, тільки посцикайло. Лебед. у.
Признести, -су, -сеш, гл. Принесть. Богу жертву признесе. Мнж. 155.
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Хибатися, -баюся, -єшся, гл. Колыхаться, колебаться, шататься. Хибається віз. Черк. у. Чайчиха коло печі, як мара, хибається, робить. МВ. ІІ. 44.
Шальон, -на, м. Родъ одежды. Привіз мені золоті дари, дорогі дари: тонкий рубок, дорогий шальон по саму землю. Чуб. III. 404.