В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. Ум. в'язальничка.
Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Десятома рублями не одбудеш весілля.
Дзвяк! IІ меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу.
Дозві́лля, -ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Так на дозвіллі добре виспавсь. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись.
Дужо нар.
1) Сильно, мощно.
2) Здорово.
Ікратий, -а, -е. Имѣющій икру. Ікрата риба.
Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Дурень і м'яло ломить. А милая по милому білі ручки ломить. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Катря аж білі руки ламле. Сила ламле вже трухле дерево. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Обидень нар. На день, за день. Да мені хліба на багато треба: я на обидень поїду. Він обидень справиться. Обидень не вернеться відтіля. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку.
Обміжок, -жка, м. Узкая полоса земли между нивами.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.