Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649.
Докана́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) = доконати. 2) Окончиться. Ет, вісім докачає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58.
Залі́зти Cм. залазити.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця. К. Досв.
Мерест, -ту, м. 1) Лягушечья икра. Вх. Лем. 435. 2) Низкія болотныя травы. Вх. Лем. 435.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295).
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Полекшати, полекши́ти, полекшіння = полегшати, полегшити, полегшіння. ЕЗ. V. 24.
Ротній, -я, -є. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Хрускавки, -вок, ж. мн. Клубника. Гуцул.