Бушувати, -шую, -єш, гл. 1) Бушевать. Не буйнії вітри в темнім лузі бушували. 2) Оковывать (колеса). Бушовані колеса.
Гайдарик, -ка, м. Ум. отъ гайдарь.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1.
Корне нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно. бардзо покорне! (Одно изъ свадебныхъ приглашеній).
Нарі́зувати, -вую, -єш, сов. в. нарізати, -ріжу, -жеш, гл. 1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. Нарізує на скрипці.
Невмивака, -ки, ж. Неумытый. Замурзаний грязею невмивака.
Полапати, -паю, -єш, гл. Пощупать. Полапала за ребро. Ось понеси молоть, то підкруте, полапа борошно та й сяде.
Принатурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. принату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкать, привыкнуть, пріучиться. Віддала б його до людей у науку, от би воно й принатурилось. А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити.
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва.
Стряхти, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.