Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Напере́д нар. 1) Напередъ, впередъ. Побігши наперед, зліз на шовковицю. 2) Впередъ, сначала, прежде всего. Наперед усіх благословення прохав. Нехай дадуть мені наперед гроші. 3) Впредь. Дай, Боже, наперед лучче.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита.
Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.