Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Запоро́жчик, -ка, м. Запорожскій козакъ. Чи заступляться ж то за хрещений люд наші запорожчики? Стор. МПр. 50.
Наді́ятися, -ді́юся, -єшся, гл. Въ Лохвиц. у.: надія́тися, -дія́юся, -єшся, гл. Надѣяться. Наче ви схожі з нашим паничем, так не надіяюсь, шоб були панич. Слов. Д. Эварн.
Наміркува́тися, -куюся, -єшся, гл. Надуматься.
Порозволікатися, -каємося, -єтеся, гл. Разбрестись. Порозволікались люде. Черк. у.
Пошмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли. АД. І. 89.
Проскакувати, -кую, -єш, сов. в. проско́чити, -чу, -чиш, гл. Проскакивать, проскочить. На селі стихло; хиба де стукне віконце або проскочить під ворітьми хисткий парубок. МВ. І. 106. Як скочив — і проскочив тоті дві гори. Драг. 284.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій. Харьк. у.
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.