Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мешканець

Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕШКАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕШКАНЕЦЬ"
Амуни́ція, -ції и амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ціяЗачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
Гордови́тий, -а, -е = Гордуватий. Сим. 216. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною. Грин. ІІІ. 233. Він був.... дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком через плече. МВ. І. 75., Ум. Гордови́тенький. Ном. № 2530.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Зжовти́ти, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Нарахува́ти, -хую, -єш, гл. Насчитать.
Пиловини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 448.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать. Вх. Лем. 451.
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕШКАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.