Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мешканець

Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕШКАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕШКАНЕЦЬ"
Ботвина, -ни, ж. Свекловичные листья. Ой через тин да в манастир стежечка в ботвину. Н. п. Нарвала ботвини свині. Черниг. у.
Валовина, -ни, ж. 1) = вал 2. МУЕ. ІІІ. 19. 2) Ткань изъ валу 2. Могилев. у. Желех. 3) Пеньковые очески. Гол. Од. 40.
Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Зажарітися, -ріюся, -єшся, гл. 1) Заалѣть. 2) Сдѣлаться яркимъ. По дощові як ся зажиріла озимина. Камен. у.
Зацве́нькати, -каю, -єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій. Левиц. І. 159.
Парубець, -бця́, м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців. Чуб. III. 316.
Повиводити, -джу, -диш, гл. 1) Вывести (многихъ). 2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.
Рожен, -жна, м. 1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен. Ном. № 13199. 2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Г. Барв. 323. Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце. Чуб. V. 10.
Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!... Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕШКАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.