Висвічувати, -чую, -єш, сов. в. висвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Только несов. в. Свѣтить сильно. (Місяць) висвічував на все небо. Рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світом.
2) Пояснять, объяснять, объяснить.
3) Въ картахъ: вскрывать, вскрыть козыря.
Доповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Слізьми моря не доповниш.
Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних.
Із-
Квічати, -чу, -чиш, гл. Визжать. Свиня квічить, а в пліт лізе.
Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый.
2) Извилистый. Колінувата річка.
Піспатися, -плю́ся, -пишся, гл. = поснути. Уснув таки добре у неї, а тамті сі не піспали.
Пустка, -ки, ж.
1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка.
2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества.
Сванька, -ки, ж. Ум. отъ сваха.