Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відцвітати, -таю, -єш, сов. в. відцвісти, -цвіту, -теш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. Чуб. V. 471.
Довгеле́зний, -а, -е. = Довжезний.
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро. Рудч. Ск. І. 61. 2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Грин. І. 152. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Шевч. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. Рудч. Ск. І. 39. А підкинь у грубу ще дров. 3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Приплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. приплати́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Платиться, поплатиться. От як страшенно поплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи. К. ХП. 116.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться. Сквир. у.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34.
Чепірнатий, -а, -е. Бахромистый, раздѣленный подобно перьямъ. Вх. Пч. І. 15.