Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. викуватися, -куюся, -єшся, гл. Выковываться, выковаться. Аф. 330.
Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
Ганчірря, -ря, с. соб. и ганчіряччя, -чя, с. соб. Тряпье. Черниг. З вікон замість шибок визирає ганчірря. Мир. Пов. II. 83.
Глицарня, -ні, ж. Яма, въ которой приготовляется известь, творило. Черниг.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться. Драг. 100.
Обповзати, -за́ю, -єш, сов. в. обповзти́, -зу, -зеш, гл. Оползать, оползти.
Позминати, -на́ю, -єш, гл. Смять (во множествѣ). Діти... подушки позмикали. Чуб. V. 65.
Приструнник, -ка, м. Въ струнномъ инструментѣ: мѣсто, гдѣ прикрѣплены и начинаются струны. КС. 1882. VIII. 282.
Розімкнути, -ся. Cм. розмикати, -ся.
Шклярка, -ки, ж. = склярка.