Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догляда́ння, -ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко. Грин. ІІІ. 279.
Догово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. договори́ти, -рю́, -риш, гл. Договаривать, договорить, оканчивать, окончить рѣчь. Ще він не договорив слова. К. Іов. 4.
Досми́катися, -каюся, -єшся, гл. Додергаться.
Запере́джуватися, -джуюся, -єшся, гл. Надѣвать передникъ? «Жінки завиваються в намітки, а въ платкѣ срамъ вийти межи люди; запереджуються большими платками, складывая ихъ по діагонали въ треугольникъ». О. 1861. XI. Свидн. 27.
Кучматий, -а, -е. Густой и всклокоченный (о мѣхѣ). Желех.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Налива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нали́тися, -ллюся, -ллєшся, гл. 1) Наливаться, налиться. 2) Наполняться, наполниться. 3) Напиваться, напиться (пьянымъ). Дай, Боже, гостя, то й наллюся. Чуб. І. 243. 4) Наливаться, налиться (о плодахъ и хлѣбѣ). Вже жита наливаються. О лицѣ: полнѣть. Личко наливається, як яблучко. Левиц. І. 58.
Одвукінь нар. На двухъ лошадяхъ — поперемѣнно то на одной, то на другой. (Вістовець) летів одвукінь з Низу день і ніч. К. ПС. 135.
Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Проможність, -ности, ж. = спроможність. ЕЗ. V. 108.