Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
В'язь, -зі, ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. О. 1862. І. 59. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя. Грин. III. 528.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Напро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. напроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився. Федьк.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Міусск. окр. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину. ЗОЮР. II. 285.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.  
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.