Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баривка, -ки, ж. = барилка. Вх. Лем. 390. Ум. барилочка.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Рудч. Ск. II. 126. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого. Рудч. Ск.
Запі́лля, -ля, с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21.
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Ошукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. ошукатися, -ка́юся, -єшся, гл. Обманываться, обмануться. Грин. III. 161. Хоч і ошукаюся, та там, де всі люде. Ном. № 10774.
Перетупцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, движенія. Стара ненька за день так перетупцюється, що ввечері й недужа вже.
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Порозлягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разлечься (о многихъ). Порозлягались любісінько на голих лавках, підмостивши під голови свої кожушки. Г. Барв. 304.
Уздіниця Cм. уздениця.
Хибч, -чі, ж. Неправильность, недостатокъ, порокъ. Тут єсть якась хибч. Кіевск. у. Бридкий, як хибчі. Ном. № 8492.