Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехуняка, -ки, м. Ув. отъ брехун.
Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе). Вх. Лем. 398.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Відпаріти, -рію, -єш, гл. Оттаять. Замерзне поріг, а як тільки потепліє, то й відпарів зараз.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Прощати, -ща́ю, -єш, сов. в. прости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Прощать, простить. Хто чого не знає, тому то Бог прощає. Посл. 2) Прощавай, прощай, прощайте. Прощай, прощайте. Прощавайте, піду вже од вас. Харьк. Прощай, прощай, громадонько. Мет. 23. Прощайте, маленькії діти і вірная дружино. Чуб. V. 442.
Розчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Израсходовать, потчуя. Ось розчастую оцю горілку та й піду з шиньку. Екатер. у.
Таляпущий, -а, -е. Любящій возиться съ жидкостью, разливать ее. Шейк.