Бекет, -та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263.

Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.

Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.

Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 99, 249. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. Мик. 481. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ном. № 5316. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. Pauli. II. 23. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. Вх. Уг. 244. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. (Вас. 184), въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. (КС. 1891. VI. 364), въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці. ( Залюбовск.) и пр.

Півхунт, -та, м. Полуфунтъ. Купила оце півхунта масличка, а воно у тім півхунтові більш соли, ніж масла. Харьк.  

Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були. Св. Л. 311.

Пристановити Cм. пристановляти.

Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157.

Сльотавий, -а, -е. Ненастный.

Спітніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.