Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Засті́лок, -лку, м. Постель. Вх. Лем. 417.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Креніль, -ля, м. Бабка (игральная кость). Шейк. Слов. 15.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Погубити, -блю́, -биш, гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) Cм. погубляти.
Понадсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Роспитися Cм. роспиватися.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Хорт, -та, м. = хірт. Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. Котл. Ен. IV. 41. Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис'тее поле. Лукаш. 90. Ум. хортик. Чуб. V. 840. Ув. хорти́ще.