Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсоромітно нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. ѴІІІ. 23.
Зала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Побраниться. Я ні з ким не заведуся, ні залаюся. Кв. Драм. 216.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки! Н. Вол. у.
Обджеркати, -каю, -єш, гл. = обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали. Грин. II. 340.
Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.  
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.
Стовпище, -ща, с. Толпа. Черк. у.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Шаноба, -би, ж. 1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. Рудч. Ск. II. 204. На що та й шаноба, як добрее слово. Ном. № 12865. 2) була йому шаноба! Досталось ему. Ном.