Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аго́в! Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. Оп. 1861. 20.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ. Браун. 6.
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.
Жупане́ць, -нця́, м. Кафтанишко. Жупанець на йому блакитної китайки, ледаченький. О. 1862. IX. 60.
Залі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Остаться на лѣто. 2) Хватить до новаго урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати. Конотоп. у.
Манджак, -ка, м. Насѣк. тараканъ. Blatta orientalis. Вх. Пч. I. 5.
Паренити, -ню, -ниш, гл. Пахать для пара, парить. Вх. Зн. 46.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Шолопати, -паю, -єш, гл. 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає. Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє. ЕЗ. V. 248.