Вершка, -ки, ж. Рыболовный снарядъ изъ прутьевъ лозы, — родъ корзины, одна сторона которой открыта и бокъ въ этомъ мѣстѣ удлиненъ и лежитъ горизонтально, — конецъ его называется приладь, средина — спадь, сама корзина — ґоґовник. Снарядъ ставится на дно открытой стороной противъ узкаго и быстраго теченія, ґоґовник накрывается плитой; гонимая рыба входить въ корзину и не можетъ оттуда выбиться, благодаря силѣ теченія.
Голочка, -ки, ж. Ум. отъ голка.
Діва́ха, -хи, ж. Ув. отъ діва.
Догаря́ти I = Догоряти.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к).
Зашмо́ргуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. зашморгну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затягиваться, затянуться (о петлѣ и пр.).
Назавмі́ру нар. Чрезмѣрно, слишкомъ. Cм. назауміру.
Перепих, -ху, м. Пышность. З перепихом несуть його на морах.
Старість, -рости, ж. Старость. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Старість не радість.
Уторник, -ка, м. = утірник.