Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш, гл. Выходить, выступать. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє.
Волокнуватіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться волокнистымъ.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). 2) Хлопать. Лупкати бичем.
Ми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать съ корнемъ. Здається... микав би за коси. Люде бачили, що вони микали пшеницю, та й досвідчили. Такий уродив маленький ячмінь, що косою не зачепиш, — доводиться микати 2) Мыкать, чесать пеньку или ленъ для пряжи. Микати мичку. 3) микати губами. Шевелить губами.
Надлеті́ти Cм. надлітати.
Поєднатися, -ня́юся, -єшся, гл.
1) Подружиться, сойтись, соединиться. Зібралися: старий, малий, убогий, багатий, поєднались, — дожидають великого свята.
2) Условиться, договориться.
Порозметувати, -тую, -єш, гл.
1) Разбросать (во множествѣ).
2) Разорвать (во множествѣ).
Світилень, -льня, м. Рыболовный снарядъ, устроенный почти такъ же, какъ и сакуля.
Тамусь нар. = там.
Тужливо нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо.