Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зажо́н, -ну, м. = зажин. Сим. 204.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Св. Л. 90. Занепав од ран наш батько. К. СП. 106. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Харьк. г. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити. Камен. у.
Ілем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Окривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ. Вх. Зн. 43.
Оратися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою. Шевч.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Служанець, -нця, м. Служитель. Великі пани не боронили своїм служанцям дивитися на їх бенкети і ігрища. Стор. МПр. 75.
Суховень, -вня, м. День безъ росы.
Черговець, -вця, м. Очередной козакъ, назначенный на стражу и пр. Одна малеча в куренях зосталась, і черговців, що про посли стояли, насилу вдержав я на чаті в заліку. К. Бай. 36.
Шлящина, -ни, ж. У ткачей: линейка, вставляемая между верхнимъ и нижнимъ рядами основы при заправкѣ въ шохти. Вас. 167.