Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байрак, -ка, м. 1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Грин. II. 169. Ой не шуми, луже, зелений байраче! Мет. 92. До зеленої неділі в байраках біліли сніги. Шевч. 2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Забо́йний, -а, -е. = забо́їстий. Забойна зіма. Лебед. у.
Оногдивай нар. 1) = оногди. 2) Позавчера. Вх. Лем. 444.
Пороспросторювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и роспросторити, но во множествѣ.
Похнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Повѣсить голову. Еней похнюпивсь. Котл. Ен. III. 16.
Сніговобілий, -а, -е. Снѣжнобѣлый. Левиц. Пов. 139.
Тайник, -ка, м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. Ум. тайничо́к.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.