Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный. 2) Льготный, свободный.
Гомок, (-мка?), м. Куча земли, бугоръ. Вх. Лем. 404.
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290.
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. Чуб. III. 154. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. Мет. 118. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. Шух. І. 181. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3645. Ум. до́щечка. Ном. № 5227.
Згнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. згн́ити, -нию́, -є́ш, гл. Сгнивать, сгнить. Ном. № 9468.
Пронести, -ся. Cм. проносити, -ся.
Стаєнка, -ки, Ум. отъ стайня.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Ураг, -га, м. = враг.
Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.