Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнисько, -ка, с. ув. отъ багно.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? К. Іов. 88. Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю. Гол. І. 239. 2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити. Чуб. V. 595.
Ми́мрати, -раю, -єш, гл. Медленно дѣлать. Вх. Зн. 36.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Напередо́вець, -вця, м. Передовой, впереди идущій.
Перебендювати, -дюю, -єш, гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! Г. Арт. (О. 1861. III. 94). 2) Болтать.
Помин, -ну, м. Поминаніе. Ой Серпягу положили да і заховали, да помин по Україні, помин відправляли. Также и во мн. ч. Подумала, що його вже на світі нема і стала справляти помини. Грин. І. 210. Cм. поминки.
Пообвисати, -саємо, -єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Розлигатися, -га́юся, -єшся, гл. О волахъ: освободиться отъ налигача.