Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веретінце Cм. веретенце.
Грапи́ня, -ні, ж. Графиня. Левиц. Пов. 316, 337. Мир. ХРВ. 333.
Зміїний, -а, -е. Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Стор. МПр. 113. Зміїне сало. Грин. І. 157. зміїний корінь. Раст. Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. І. 141.
Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде. Чуб. III. 446.
Лугови́й, -а́, -е́ Принадлежащій лѣсу, выросшему на низменности. Cм. луг. Верби луговії зашуміли. АД. І. 248. По під лужечком стежечка, туди пішла молодая Катречка, із луговою водою говорила: ой водо, водо луговая, чого ти стоїш да тихая? Чуб. V. 722., Ум. лугове́нький. Ой водо, водо луговенька. Рк. Макс.
Омряк 2 Cм. омрак.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Сумно нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. МВ. Ум. сумненько, сумнесенько.
Удовки, -вок, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).