Безхмарний, -а, -е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні.
Квітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Весна пришила теплая, свіжая, квітуща.
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. 2) — язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ.
Ли сз. Или. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм.
Німець, -мця, м. 1) Нѣмецъ. 2) Родъ дѣтской игры. Ум. німчик.
Поблизько нар. = поблизу.
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
Семиперсний, -а, -е. ? Семиперсну могилу висипали, з семип'яделної пищалі подзвонили.
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії.
Хранитель, -ля, м. Хранитель. І да поможуть мені всі святії хранителі.