Верховодити, -джу, -диш, гл. Командовать, заправлять, начальствовать. Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить. А над усіма був найстарший мармалка: він уже всіма верховодив. З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі.
Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Оливо, -ва, с.
1) Олово.
2) Карандашъ. Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу.
2) Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды).
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).
Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили.
Поротина, -ни, ж. 1) Клеймо на овцѣ: ухо разрѣзается вдоль до половины. 2) Клеймо на домашней птицѣ: разрѣзъ перепонки между пальцами.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница.
Шалаш, -ша, м. = хата.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.