Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дізнава́тися, -ю́ся, -є́шся, сов. в. дізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Грин. II. 117. А як ся дізнали, — пану дали знати. Гол. І. 62. Дізнався я про землю. Ком. І. 18. Cм. Дознаватися.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
Закопирса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Заковырять. 2) Негладко, нехорошо зашить.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Кузуб, -ба, м. = козубОбібрався грибом — лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.
Махля́рка, -ки, ж. Плутовка, обманщица. Ум. махля́рочка. Да циганочка-махлярочка теє поробила. Рк. Макс.
Підсніжна, -чати, с. = підворотень. Вас. 181.
Погладити, -джу, -диш, гл. Погладить. Погладив проти шерсти. Ном. № 3990.
Погромити, -млю, -миш, гл. Разгромить.
Саганистий, -а, -е. О лошади: на высокихъ ногахъ. Желех.