Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл.
1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Владика благословляє нас на рушення. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Благословив Бога.
Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ.
Досні́дати Cм. доснідувати.
Лайно, -на́, с. Калъ, пометъ, навозъ. Але з тебе й зух, зараз і осів, як лайно.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Минува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = минути 4. Не журися, моя мати, вже того не минувати.
Позаляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Де це так грязею позаляпувалися?
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу.
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину.
Стидити, -джу́, -ди́ш, гл. Стыдить.