Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близнуватий, -а, -е. Покрытый рубцами. Желех.
Вильоти, -тів, м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита? Мет. 468.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
Накопа́ти Cм. накопувати.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння. Посл.
Переволока, -ки, ж.? Ходили уроки коло переволоки. Мил. 33.
Птах, -ха, м. и птаха, -хи, ж. Птица. Ном. № 10849. Вилітайте, сірі птахи! Шевч. 59. Ум. пташок. Прилетів пташок — золоті крильця. Чуб. V. 885.
Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Стекло, -ла, с. и пр. = скло и пр.