Бійкуватий, -а, -е. Драчливый.
Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. Ум. бубончик.
Греготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О лебедѣ: кричать. Я (лебідь) раннім ранком, як займається світ і вода починає жевріти, голосно грегочу світу на добридень.
Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.
Зава́ла, -ли, ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Леле 2т г зимі як кричит — то на завалу. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти.
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Сльотавий, -а, -е. Ненастный.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Вівчарь вівці туряє.