Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величінь, -ні, ж. Величина; огромность. Ми можемо вияснити величінь сонця. Дещо. (4-те вид.), 26.
Войтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = войдуватися. З турками та з татарами войтувалися. Г. Барв. 141.
Заріча́ний, -а, -е. Любящій противорѣчить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде. Васильк. у.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Міро́шницький, -а, -е. Относящійся къ мельнику. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Ном. № 3114.
Нянькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть, служить нянькою. Нянькувала у нас коло меншого брата. Сим. 209.
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Котл. Ен. Словарь. 23. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть. Котл. Ен. III. 55.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Стогорина, -ни, ж. = Острева. Вх. Зн. 88, 67.