Загляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. загля́нути, -ну, -неш, гл. 1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. У світлоньку заглядає та ранесенько. 2) Видѣть, увидѣть. Да заглянув я й а три голубочки.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь.
Магомета́нка, -ки, ж. Магометанка.
Моти́ль, -ля, м. Мотылекъ. Швидкий, як мотиль. Щось у тебе буде: хоч мотиль, хоч бабка.
Подолок, -лка, м. 1) Юбка изъ холста. Ой ти руський, а я полька, не досягай ми до подолка, бо в подолку три таляри, що ми хлопці надавали. 2) = поділок. Чаще мн. подолки.
Порошити, -шу́, -шиш, гл.
1) Пылить.
2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Розшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Развинтить. Всі сустави розшрубує.
Рубонути, -ну, -неш, гл. Сильно рубнуть. То розмахувались з усієї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а сами чигали, як би рубонуть да й закінчати зразу.
Сядовити, -влю́, -виш, — ся, гл. = садовити, — ся. Коло себе сядовить.
Шкареберть I нар. = шкереберть.