Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марниця

Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИЦЯ"
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Джи́гатися, -гаюся, -єшся, гл. 1) Биться розгой. 2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Злускати, -каю, -єш, гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ).
Золотопутий, -а, -е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався. Драг. 38.
Натовкмачити Cм. натовкмачувати.
Підхват, -ту, м. Рыболовный снарядъ. = підклад 3. Вх. Пч. II. 23.
Подражнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Дразниться.
Порозв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розв'язатися, но о многихъ.
Роспирскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспи́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Разскакиваться, разскочиться въ разныя стороны, разбрасываться, разбросаться. Зерно не роспирскувалося, а падало в дучай. МУЕ. ІІІ. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.