Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марище

Ма́рище, -ща, с. = мара.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРИЩЕ"
Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить. Вх. Лем. 391.
Витіпати Cм. витіпувати.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. О. 1862. X. 1. 2) Забвеніе. Павлогр. у.
Зімникува́тий, -а, -е. О фруктахъ: поспѣвающій къ зимѣ. Зімникуваті груші, яблука. Волч. у. (Лободовск.).
Ільняний, -а, -е. = лянний. Ільняни сорочка. Чуб. V. 189.
На́рівно нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток). Ном. № 9215.
Перехресток, -тка, м. Перекрестокъ, распутье. Канев. у. Ростикає ваші голови по перехрестках. Стор. МПр. 137.
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.