Верства, -ви, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. У доброго коня не довгі верстви.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. І з менчої верстви вчаться всі.
Видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві.
Гицати, -даю, -єш, гл.
1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ.
2) = чукати.
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться.
Непокірливо нар. Непокорно.
Поприманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (во множествѣ). З усього хутора собак сюди поприманював.
Приморити, -рю́, -риш, гл. Приморить.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Росколивати, -ва́ю, -єш, гл. Расколебать, расшатать.
Ростоньки гл. ум. отъ рости. Ростоньки в костоньки.