Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Випелешити, -шу, -шиш, гл. Искоренить, уничтожить все. Вх. Уг. 230.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Краєчка, -ки, ж. Ум. отъ крайка.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Повигравати, -ваємо, -єте, гл. 1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти. 2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали. Чуб. V. 951.
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ. Kolb. I. 65, 66.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.