Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жоно́ха, -хи, ж. = жінка. Взяв я жоноху — чисшу водоху, взяв я сватове — з моря ракове. Чуб. ІІІ. 116.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Наперебеса́ нар.нести́. Нести что-либо какъ бесаги, т. е. перекинувъ черезъ руку, черезъ плечо. Желех.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало. МВ. (О. 1862. І. 77).
Повалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повалиться, свалиться, упасть. Як брат пива да й напився, по конику повалився. Чуб. V. 433. У свого кума Хмельницького дорогого напитку напився, у його долі спать повалився. АД. II. 11. У ніженьки повалилась. Чуб. V. 910. А то я як черкну його ножем по горлу, то він так і поваливсь. ЗОЮР. І. 159.
Полиціян, -на, полиція́нт, -та, м. Состоящій на полицейской службѣ, полицейскій. О. 1862. III. 78. На пляцу нема нічого, хиба який духовний до консисторії протягне та полиціян свариться. Св. Л. 217. Иди по полицияна. Вх. Лем. 452.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Поповзти, -зу, -зеш, гл. Поползти. Он гадюка поповзла.
Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.