Відробіток, -тку, м. = відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Ти б позичив у кого небудь на відробіток.
Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Джо́йка, -ки, ж. Ум. отъ джоя.
Забіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. забі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. В село із лісу вовк забіг. 2) Забѣгать, заходить на короткое время. Та він забігав на одну хвилину. Забіжиш до Марусі у робочу хвилину, — от скучиш, так словце яке нашвидку перемовити. 3) О саняхъ: скатываться, съѣзжать. Цілу дорогу сани забігали. 4) Предупреждать, предупредить. 5) Набѣгать, набѣжать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминаніи о запорожцахъ). Стрижевск. 7) най ті язи́к не забі́гає. Не говори глупостей.
Кінчити, -ся. Cм. кінчати, -ся.
Підхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхили́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Склоняться, склониться подъ что. Як пійду я у луг по калину, да виломлю калинову вітку, да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не подломить.
2) Покоряться, покориться, подчиниться.
Поспівати I, -ва́ю, -єш, сов. в. поспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Поспіють яблука. Козакова пшениця поспіла.
2) Успѣвать, успѣть. Поспієш з козами на торг. Ой умер син у неділю вранці, нелюба невістка в обідню годину, та й не поспіла в одну домовину.
3) = постигати, постигнути 3. Ні кадила, ні світила, — отак мене смерть поспіла.
Ригувати, -гую, -єш, гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров.
Тютьки нар. Въ выраж.: і не тютьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться.
Челюсти, -тів, м. мн. Устье кухонной печи, дугообразное отверстіе между припічком и самою внутренностью печи. Або горілочку пили.... під челюстами запікану. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстах печі.