Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манір

Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІР"
Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники. Желех. Ном. VI.
Доруба́ти, -ся. Cм. дорубувати, -ся.
Кочало, -ла, с. 1) Кругъ. Оббігає череду три рази в кочало. Шух. І. 212, 213. 2) Кружокъ деревянный или иной, — входить въ составъ различныхъ предметовъ: у рюмки въ него упирается ножка, у кужівки оно делитъ верхнюю часть (кужівник) отъ держака, оно обхватываетъ било друлівника и пр. Шух. І. 148, 277, 307. Ум. ко́чальце. Кружокъ, обхватывающій нижній конецъ веретена. Шух. І. 148.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Підгірок 2, -рка, м. Склонъ горы. Ой на горі, на підгірку сидів голуб з голубкою. Мет. 25.
Підписати, -ся. Cм. підписувати, -ся.
Прогребти Cм. прогрібати.
Прозивка, -ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
Рєзка, -ки, ж. Родъ гуцульской орнаментики при украшеніи одежды, въ рѣзьбѣ. Шух. І. 128, 303.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.