Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манір

Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІР"
Арма́ш, -ша, м. = Гарма́ш.
Вірмен, -на, м. Армянинъ.
Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех; Вх. Зн. 9.
Надтя́ти Cм. надтинати.
Обнімчувати, -чую, -єш, сов. в. обні́мчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Поменшати 2, -ша́ю, -єш, сов. в. поменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Желех.
Спотикайло, -ла, м. 1) Спотыкающійся. 2) = спотикач. Варенуха, спотикайло, сахарна палянка. Мкр. Н. 34.  
Тепличка, -ки, ж. Ум. отъ теплиця.
Терпнути, -ну, -неш, гл. Коченѣть, терпнуть.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.