Бесурменський, -а, -е. = бусурманський Віра бесурманська.
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Cм. гетта.
Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат.
Досми́катися, -каюся, -єшся, гл. Додергаться.
Зга́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить, осудить. А її зганили й обідили і з покоїв вигнали. Так було невістка зганить мене, що я в неї стану чорнійша від землі.
Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему.
Тринадцять, -ти числ. Тринадцать.
Уложина, -ни, ж. Низменность.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна.
