Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Вщ... Cм. ущ...
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Понастромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Тоже, что и настромитися, но во множествѣ.
Потемок, мку, м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш?
Росиян, -на, м. Россіянинъ, русскій.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне:
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ум. суставець, суставчик.