А́рчик, -ка, м. Сѣдло.
Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь.
Дни́на, -ни, ж. День. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку.
Домолоти́ти Cм. домолочувати.
Карточка, -ки, ж. Ум. отъ карта.
1) Маленькая четырехугольная площадь, клѣтка.
2) Листокъ бумаги, бумажка. Така маленька карточка, що ніде й писати.
3) Письмецо. Приманив до себе голубка, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж дочка пише: так і так. Та напишу карточку, та пошлю ік батечку.
4) Билетикъ.
5) ми. Родъ узора въ вышивкахъ на рубахѣ.
Макоти́ря, -рі, ж. Низко остриженная голова. Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею.
Обмуровувати, -вую, -єш, сов. в. обмурувати, -ру́ю, -єш, гл. Обводить, обвести каменной стѣной. Обмурував двір білим каменем; а ворітечка з жовтої меді.
Побазікати, -каю, -єш, гл. Поболтать, потолковать, побалагурить. Як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать.
Чхун, -на, м. Много чихающій.