Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Допи́ти, -ся. Cм. допивати, -ся.
Кваслина, -ни, ж.
1) Иногда только во мн. ч.: квасли́ни. квасная гуща.
2) Хлѣбная гуща, употребляемая при выдѣлкѣ овчинъ.
Новорічний, -а, -е. Новогодній.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям.
Пообкидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и обкидати, но во множествѣ.
Почуття, -тя́, с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає.
Розстебнути, -ся. Cм. розстібати, -ся.
Трутень, -тня, м. Трутень.
Хоровитий, -а, -е. = хоробливий.