Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовченя, -няти, с. = вовча. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Дотьо́пати, -паю, -єш, сов. в. дотьо́пкати, -каю, -єш, гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.
Зазвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. Задзвеніти. Якимове поле зазвеніло стоя. Чуб. III. 228.
Киянка, -ки, ж. 1) Кіевлянка. 2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує. Мкр. Н. 30. 3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Німуватий, -а, -е. 1) Заикающійся. 2) Молчаливый.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Сливняк, -ка, м. = сливник. Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблуням. О. 1862. VIII. 15.
Снітиця, -ці, ж. = снітій. Вх. Пч. II. 37.
Харамижка, -ки, ж. Плутовство, плутни. Харамижкою одбув, та й пропали гроші. Лебед. у.