Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть. АД. І. 83.
Жартли́вий, -а, -е. = жартівливий. Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива. Котл. Н. Полт. 345.
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Заче́па, -пи 1), ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Натиснути Cм. натискати.
Попідмазувати, -зую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ). Вози вже попідмазував, — чи запрягати? Харьк. у.
Примилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Cм. примилятися. 2) Немного ошибиться. Вх. Лем. 456.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату. Шевч. 99.
Скепка, -ки, ж. = скіпка.