Допле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Добраться, дотащиться, доплестись. Я міркував собі йдучи, поки доплентавсь до хатини.
Загрі́ти, -ся. Cм. загрівати, -ся.
Ми́лость, -ти, ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. 2) Любовь. О Боже мій несконченний! що ся тепер стало! Як то віра, так то віра, а милости мало. Як бись знала, що то милость може, казала б сь: оженися. 3) ваша милость. Ваша милость (титулъ). Просимо вашої милости і на обід. 4) милость божа. Раст. Myosotis palustris.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ.
Невгадно нар.
1) Неизвѣстно. Невгадно куди стрибать, чи туди, чи туди.
2) Незамѣтно, непримѣтно, неслышно. Дітей невгодно в хаті.
Очкур, -ра, м.
1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Штани на йому без очкура й матні. З переляку очкур луснув. Били мене скілько влізло — очкур перервали.
2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб.
Пав'Яний, -а, -е. = павовий. Звіяли вінець, вінець пав'яний, звіяли його в тихий Дунаєць.
Поблизу нар. Вблизи. Поблизу стояли старі вишні.
Придохлий, -а, -е. Полудохлый.
Ховання, -ня, с.
1) Прятаніе.
2) Сохраненіе, сбереженіе.
3) Погребеніе, похорони.
4) хо́вання. Воспитаніе. Це лошиця свого ховання. Худоба свого ховання.