Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. зду́матися, -маюся, -єшся, гл. Надумывать, надумать. Я ся здумам инакше. Вх. Лем. 419.
Кавпіти гл. Терпѣть нужду, нуждаться. Желех.
Конозити, -жу, -зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться. Мнж. 184.
Перепічка, -ки, ж. 1) = перепічайка 1. Чуб. VII. 445. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. Мкр. Н. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Вх. Зн. 48. Ум. пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок. Грин. II. 164.  
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Подоставатися, -таємо́ся, -єтеся, гл. 1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося. 2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Тростовий, -а, -е. Тростниковый. Тростеве бердо. Гол. IV. 439.