Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Ляхва́, -ви, ж. соб. Поляки. З нас висисає кров жидова і ляхва. Левиц. Пов. 161. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Неправдивий, -а, -е. 1) Лживый, неправдивый. Моя доле неправдива. Шевч. 2) Притворный. 3) Не настоящій, поддѣльный.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Понараховувати, -вую, -єш, гл. = поналічувати.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл. 1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Чуб. V. 391. Із його сала свічі посукала. Чуб. V. 1072.
Прибгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. Стор. МПр. 68. 3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині». Шевч. (О. 1862. ІІІ. 7).
Приплести, -ся. Cм. приплітати, -ся.
Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный. 2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Содома, -ми, ж. Шумъ, суматоха, крикъ: ссора. Ой содома, пане куме. Грин. III. 635. В хаті заїдня, колотнеча, содома піднялась, що й не сказати: Мася з матірю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.