Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

малата

Мала́та, -ти, ж. = кулеша. Вх. Уг. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛАТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛАТА"
Буцівка, -ки, ж. 1) Сортъ яблокъ. 2) Насмѣшливое названіе, которое жители херсонск. губ. даютъ крестьянкамь изъ болѣе сѣверной Малороссіи.
Гниляк, -ка, м. Сгнившее растеніе.
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
Лементува́тися, -туюся, -єшся, гл. Хлопотать, суетиться. Полт. г.
Пімперля, -ля́ти, с. Недоростокъ. Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди. Св. Л. 117.
Пообговорювати, -рюю, -єш, гл. Оговорить, оклеветать (многихъ).
Постівка, -ки, ж. 1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку. Гол. І. 70. 2) = покіс. Вх. Лем. 454.
Розсадити Cм. розсаджувати.
Сцьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати. Циган.... давай сцьобати приконечником. Рудч. Ск. II, 184.
Шкляниця, -ці, ж. = скляниця. І намоч ю во шкляниці. Гол. І. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЛАТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.