Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́нгельський и а́нгольський, -а, -е. = Я́нгольський. Хори ангельськії а все зближають, преславному гласу пісні співають. Чуб. ІІІ. 355.
Живичува́тий, -а, -е. Смолистый. Живичувата сосна. Мнж. 180.
Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились. Рудч. Ск. І. 128. 2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги. Єв. Мр. V. 29.
Мо́лод, -ду, м. Молодость. Только въ выраж. з первого молоду. Въ ранней молодости. Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то так уже й буде. Харьк. г.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Протір, -ра, м. Игла безъ ушка. Ном. № 250.
Стели́ти, -лю́, -леш, гл. Стлать. Білу постіль стелила, сама ся спати ложила. Чуб. V. 98.
Теплість, -лости, ж. Теплота. Шейк.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Украшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. украси́тися, -шуся, -сишся, гл. Украшаться, украситься, прихорашиваться. Шейк.