Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Заміркувата пшениця.
Кадка, -ки, ж. 1) = кадіб 2. 2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. 3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ.
Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили.
Колісча, -чати, с. = колісце. Костантиногр. у. Ум. колісчатко.
Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл.
1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Він од горілки ввесь обдувся.
2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Понюхати, -хаю, -єш, гл. Понюхать. Прийди, козаче, к моєму городоньку, понюхаєм зіллячка розмаринного. Табаки понюхаю.
Порібрє, -ря, с. = порібля.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Увійти Cм. увіходити.