Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зажалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = зажаліти.
Занедбо́вувати, -вую, -єш, сов. в. занедба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Оставлять, оставить безъ вниманія, пренебрегать, пренебречь, не заботиться о чемъ. Занедбовуючи роботу в пекарні, поспішалася боржій до молотників. Г. Барв. 316. І дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. МВ. ІІ. 49. Людей і слави занедбала. Котл. Ен. І. 35.
Ло́вранок, -нку, м. Полдникъ. Угор.
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Пониклий, -а, -е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї. Шевч. 365.
Примовля, -ля, с. = примівка. Пиймо горілку, маймо примівку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля! Чуб. V. 1100.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець. Вх. Зн. 64.
Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.