Дара́ 2, -ри́, ж. 1) Антидоръ. 2) Причастіе. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.

Животи́на, -ни, ж. 1) Животъ. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист. К. ЧР. 248.

Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.

Набува́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть, надѣть обувь. Набула без панчох патинки. Котл. Ен. II. 25. Чоботи набуває. Мир. ХРВ. 49.

Оробина, -ни, ж. = горобина. ЗЮЗО. І. 137.

Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.

Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.

Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було. Павлогр. у.

Ходити, -джу, -диш, гл. 1) Ходить. Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. Н. п. ходи, ходім, ходіть! Иди, пойдемъ, пойдемте! Біжи лишень сюди, Марусечко, до нас! Ходи, не соромся! МВ. І. 17. Ходім повінчаймось, моє серденятко. Мет. 27. Ѣздить въ дорогу. Та вдарили зразу у великий дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. Рудч. Чп. 157. Плавать по водѣ. Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. Левиц. І. 94. Вообще двигаться (о снарядахъ, машинахъ). Ходить у ставках спідній навій. Шух. І. 255. 2) Находиться, пребывать. У тяжкому недузі ви ходите. К. ЧР. 194. 3) — в чо́му. Быть одѣтымъ какъ, одѣваться какъ. Ходимо в латаній одежі. Левиц. І. 101. 4) — коло чо́го. Заботиться о чемъ, ухаживать за чѣмъ. У нас не знають, як лучче доглядати худобу, ходити коло неї не вміють. Дещо. У нас, сину, нема коло чого й ходити, нам самим нічого їсти. Грин. II. 72. Хиба ти мужичка, чи що, що б коло свиней ходити. Св. Л. 11. 5) — дитиною. Быть беременной. Борз. у. Я тоді оцією дівчиною ходила. Черн. у. Ні однією дитиною не було їй так важко ходити. Грин. II. 8. А я другою дівчиною ходила, третього дня і знайшла. Г. Барв. 284. 6) — до вітру. Испражняться. Лебед. у. 7) — на́висом біля ко́го. Неотступно ходить за кѣмъ. Н. Вол. у. 8) — під обухом. Находиться подъ страхомъ за свою участь. Н. Вол. у. 9) — по правді. Поступать правдиво, служить правдой. Я кождому було по правді хожу. Федьк. 10) — своїм робом. Дѣйствовать, поступать по своему, самостоятельно. Cм. еще роб. 11) — утяжі́. Быть беременной. Жінка тоді у тяжі ходила. Канев. у. 12) — ходором. Дрожать, быть въ движеніи, волноваться. Плечі й груди аж ходором ходять. Левиц. І. 133. Од гучних мазурок ходять ходором палати. К. Досв. 22. Перед паном Хведором ходить жид ходором, і задком, і передком перед паном Хведірком. Шевч. 138. Дивись, як ходором заходив, мов опарений. Полт. г. Ум. ходи́тоньки, ходуні, ходусі, ходусеньки. Мої любі вечерниченьки! вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки. О. 1862. IV. 4. (Н. п.).

Череватий, -а, -е. 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята. Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата. Ном. № 4061.