Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богарадити, -джу, -диш, гл. Помогать матеріально, благодѣтельствовать. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екат. г.
Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Дужень, -ня, м. = дужак. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Зугарний, -а, -е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. І. 149. Зугарний теревені правити.
Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. К. Досв. 40. Нехай його густий обійме морок. К. Іов. 2) Чортъ, нечистая сила. Cм. морока 2. Чуб. І. 196.
Пес, -пса, м. Песъ, собака. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2356. Бреше мов пес. Ном. вибрав му пса. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. песик, пе́сичок.
Полатух, -ха, м. = полатайко. Желех.
Постій, -тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Кв. Біднили нас постоями (ляхи). К. Досв. 115.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований. Грин. І. 62.