Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Паша вигоріла до коріня.
Галамбувати, -бу́ю, -єш, гл. Смѣшиваться, перемѣшиваться.
Гидно нар. = гидко. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка; лиш нам єдно гидно, що сватонька не видно.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Закукурі́кати, -каю(-чу), -каєш (-чеш), гл. Закукурекать. Опівночі закукурікали півні.
Знамірнтися Cм. знамірятися.
Негідний, -а, -е. 1) Недостойный.
2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое.