Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безгривий, -а, -е. Не имѣющій гривы, безгривый.
Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ. Н. Вол. у.
Зглеві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться слизистымъ. Сир зглевів. Cм. сня діти.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? К. ЧР. 331. То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати. Кв. І. 22.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Петрушка, -ки, ж. 1) Раст. петрушка, Petroselinum sativum. ЗЮЗО. І. 131. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V.796. 2)собача. Раст. Aethusa Cynapium L. ЗЮЗО. І. 110.
Порідшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться рѣже, порѣдѣть. Порідшав, дуже порідшав ліс. Богод. у.
Розжалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разжалобиться. Розжалкувався, як вовк над поросям.