Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл.
1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. Так не випустять, не почастувавши.
2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Стьонжку з сорочки червону випустить.
Виступцем Cм. виступець 1.
Зиркну́ти, -ну, -неш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. На землю з неба не зиркнеш. Він зиркнув на мене.
Зм'яти, зімну, -неш, гл. = зімняти. Да покуль батеньку я в'єднав, я свою шапочку стер та зм'яв.
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Осавул, -ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю.
Розсішка, -ки, ж. Ум. отъ розсоха.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Халаща, -щі, ж. = хмиз.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Кури чубаті. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Ум. чубатенький.