Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баговіння, -ня, с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Шевч. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.
Відмінити, -ся. Cм. відміняти, -ся.
Дзіндзо́ра, -ри, ж. = Джінджура. Вх. Зн. 14.
Ді́йшлий, -а, -е. Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419.
За́ново нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
Лоша́к, -ка́, м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Вас. 197. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ном. № 788. Ум. лошачо́к.
Обпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. обіпря́сти, обпряду, -де́ш, гл.кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю... її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.
Поросколихувати, -хую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Гол. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. Мир. ХРВ. 92, 2) = муляти. Мені трудить ногу. Борз. у. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Утуляти, -ляю, -єш, сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень. Ном. № 2915.