Блекотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче.
Вигукнути Cм. вигукувати.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
Заска́ба, -би, ж. Заноза.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане.
Підсубійок, -йка, м. = підсубійник.
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Уїсти, уїм, уїси, гл. Съѣсть, поѣсть достаточно. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю.