Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано. Харьк. г.
Натовпитися, -плюся, -пишся, гл. Набиться, натѣсниться, столпиться. Людей натовпилось повнісінька хата. Левиц. І. 21.
Обжерливий, -а, -е. Прожорливый. Вх. Лем. 441.
Півмісяць, -ця, м. 1) Половина луны. Желех. 2) Полумѣсяцъ.
Пірина, -ни, ж. Одно перо, перышко. Ном. № 11612.
Попереплутувати, -тую, -єш, гл. Перепутать (во множествѣ).
Посовітуватися, -туюся, -єшся, гл. = порадитися. Шевч. 298.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Талья, тальян и пр. Cм. талія, таліян и пр.