Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Водосвяття, -тя, с. Освященіе воды.
Горобе́й, -бе́я, -б'я́, м. = Горобець. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб'ю на свитку, остануться конці — гороб'ю на штанци. Чуб. ІІІ. 56. Ум. Горобе́єчко, горобе́йко, горобе́йчик. Чуб. ІІІ. 58. Летів горобейчик, — джив, джив, джив. Грин. ІІІ. 554. Горобі́єнько. Чуб. III. 57.
Дірча́віти, -вію, -єш, гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише. Мин. ХРВ. 292.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Нашильник, -ка, м. Нашильникъ (въ дышловой упряжи).
Нещасний, -а, -е. Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти. Н. п.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Стрель, -лю, м. = стріл. Як стрель стрельнув у дівчину. Мир. ХРВ. 7.
Хворкус, -са, м. Молодець? Ну й хворкус! Зміев. у.