Жабрі́й, -рія́, м. 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. и лісовий жабрій. G tetrahit. б) осоть, Cirsium arvense? ЗОЗО. І. 118. 2) Жадный? прожорливый? Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Коцюба, -би, ж.
1) Кочерга. Мовчи, суко, чорт з тобою! ось я тебе коцюбою!
2) Названіе вола съ выступающими впередъ и расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ загнуты наружу.
Небо, -ба, с. Небо. Бачить Бог з неба, що кому треба. (мн.: небеса и неба).
Показувати, -зую, -єш, гл.
1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо в садку, він мені показує: «Дивись, яка вода чиста». Ой там дівчина жито жала, дороженьку показала. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Не плач, Катерино, не показуй людям сльози.
2) безл. показує. Кажется. З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало.
Поминати II, -на́ю, -єш, сов. в. помину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Проходить, проѣзжать, проѣхать и пр. мимо, миновать, минуть. Ми вже той хутір поминули. Уже петрівочка поминає.
Поморщина, -ни, ж. = і. помір = і. помірок. Се буде поморщина: се смерть голосила. Так одного году було, так що дітей передушив оттой діхтерик.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю.
Синок, -нка, синонько, -ка, сино́чок, -чка, си́нчичок, -чка, м. Ум. отъ син.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело.