Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любитки

Люби́тки гл. ум. отъ любити. Уже нам ся сього року любитки не веде. Гол. IV. 508.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИТКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИТКИ"
Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
Відчуватися, -ваюся, -єшся, гл. Слышаться. Мені одчуваються речі дідусеві. Г. Барв. 367.
Волокно, -на, с. Волокно. Ум. волоконце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце. Н. п.
Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ. Стор. II. 185.
Підповня, -ні, ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підповні. Черк. у.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Попеня, -ня́ти, с. Ребенокъ попа, священника. Возив попенят у губерню, — у школу, чи що. О. 1862. VIII. 12.
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Укакати, -каю, -єш, гл. Опачкать, огадить (дѣтскія слова). Вбіраються вкаканим на верх. Ном. № 11218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБИТКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.