Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близенний, -а, -е. = Блигомий.
Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Зволо́к, -ка, м. Спускъ съ горы. Міусск. окр.
Канона, -ни, ж. Пушка. Гей скажи мі, красний улан, ци не тут канони ліпше знають зазвонити, як удома звони. Федьк.
Паркан, -ну, м. Заборъ. О. 1861. XI. Св. 30. Ударим з гармати як грім по небі, щоб ся паркани поздрігали. Чуб. III. 313.
Помурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить, сложить изъ камня или кирпича. Що в конецъ мосту да калинового, там стояла світлочка помурованая. Чуб. III. 391.
Ригувати, -гую, -єш, гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Хорунговий, -а, -е. Относящійся къ знамени.